Випуск 29, № 3-4 (2017)

Увесь випускPDF
Окремі статті
Денисик Г.І., Чиж О.П., Война І.М.
СЕРЕДИННИЙ ЛАНДШАФТНИЙ ПОЯС І ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ РІВНИНИ

Розглянуто проблему подальших можливостей удосконалення схем фізико-географічного районування окремих регіонів на прикладі Східноєвропейської рівнини; проаналізовано сучасні, найбільш вживані схеми районування цієї території; зазначено, що у процесі детальніших досліджень природи і ландшафтів Східноєвропейської фізико-географічної країни (рівнини) упродовж другої половини ХХ – початку ХХІ ст., тут виокремлено й обґрунтовано нову регіональну структуру – Серединний ландшафтний пояс, чітко диференційований у широтному, довготному, висотному і часовому аспектах. Ландшафтний пояс дає можливість на схемі районування Східноєвропейської фізико-географічної країни виділити між регіональними ієрархічними таксонами країна і зона, нову структуру – фізико-географічний пояс. У межах Східноєвропейської країни їх три: північний лісовий, середній перехідний і південний степовий, з подальшим виокремленням у цих поясах уже обґрунтованих фізико-географічних зон та інших регіональних структур. Зазначено, що всі фізико-географічні пояси необхідно виокремлювати і на схемах фізико-географічного районування України.
Ключові слова: фізико-географічне районування, Серединний ландшафтний пояс, Східно-європейська рівнина, фізико-географічний пояс, районування України.
PDF
Шуйський Ю.Д., Орган Л.В.
ПІОНЕРНІ ФОРМИ РЕЛЬЄФУ НА МОРСЬКОМУ КРАЇ КІЛІЙСЬКОЇ ДЕЛЬТИ РІКИ ДУНАЙ

Морський край Кілійської частини дельти Дунаю є природним середовищем, в якому народжується вся дельта. Тут історично склалися такі фізико-географічні умови, що започатко-вують всю природну дельти в цілому. Розподіл річкових дунайських наносів, під впливом лавинної седиментації, обумовлює виникнення піонерних (ембріональних мікроформ). З них зростає вся площа дельти. Протягом певного часу мікроформи зростають до елементарних, ці – до складних, складні – до стабільних різноманітних розмірів. Стабільні форми з’єднуються з рештою площі дельти і входять в її склад як нова частина дельти. Всі вони представлені береговими барами, косами, терасами різного рівня еволюції. Мета цієї статті – в дослідженні питань про механізми започаткування нових територій дельти, у побудові генетичного ряду ділянок суходолу, що увійдуть до складу нових територій дельти Дунаю та будуть збільшувати її площу.
Ключові слова: Дунай, Кілійська дельта,берег, рельєф, коса, бар, еволюція.
PDF
Воровка В.П.
БІОГЕННІ ПРОЦЕСИ У ПРИАЗОВСЬКІЙ ПАРАДИНАМІЧНІЙ ЛАНДШАФТНІЙ СИСТЕМІ

У статті проаналізовані процеси біогенного походження, які відбуваються у прибережній смузі моря у визначених межах Приазовської парадинамічної ландшафтної системи. Більшість таких процесів здійснюється на головних контактних межах «вода-повітря», «вода-дно», «вода-суша». Розглянуті процеси у поверхневому шарі води, псамоконтурі, літоконтурі та пелоконтурі, наземна транспірація, газообмін моря і суші, особливості біопродуктивності та біорізноманіття, міграція органічних речовин та організмів. Проаналізована біогенна роль нейстонних організмів у поверхневому шарі морської води, скупчень відмерлих водоростей зостери у прибійній смузі моря, риючих живих організмів прибережної смуги моря, регуляційна роль донних органічних речовин у балансі фосфору та азоту у морській воді, біогенна транспіраційна роль рослин, біогенне значення інтерстиційної рідини прибійної смуги, газообміну киснем та вуглекислотою між водою та повітрям. Виявлена роль біогенних процесів у показниках біорізноманіття та біопродуктивності, біогенне значення морської піни. Показана двобічна взаємодія та різноманіття міграції живих організмів, у тому числі у межах азовсько-чорноморського міграційного коридору птахів, узбережної та інших видів міграції риб тощо.
Ключові слова: біогенні процеси, прибережна смуга моря, контактні межі, біопродуктивність, міграція органічних речовин, міграція організмів.
PDF
Шевчук О.А., Голунова Л.А., Ткачук О.О., Криклива С.Д.
ФЛОРИСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАПЛАВНИХ ЛУК РЕГІОНАЛЬНОГО ЛАНДШАФТНОГО ПАРКУ МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ «НЕМИРІВСЬКЕ ПОБУЖЖЯ» ПОБЛИЗУ С. ГВОЗДІВ

Досліджено флору заплавних лук регіонального ландшафтного парку місцевого значення «Немирівське Побужжя» поблизу с. Гвоздів. На даній території виявлено рідкісні види рослин регіонального значення, такі як Pulsatilla pratensis s.l. іncl P. bohemica і Chamaecytisus blockianus L., що потребують збереження.
Ключові слова: Немирівське Побужжя, флора, зіновать Блоцького, Chamaecytisus blockianus, сон лучний, Pulsatilla pratensis, Pulsatilla bohemica.
PDF
Воловик В.М., Павличко Б.В.
ЕТНОКУЛЬТУРНІ ЛАНДШАФТИ МІСТЕЧКА БРАЇЛІВ

Розглянуто загальні особливості структури етнокультурних кварталів містечка Браїлів Жмеринського району Вінницької області. Виокремлено закономірності формування цих ландшафтних структур, їх етнокультурні ознаки та особливості користування. Визначено, що ознакою етнокультурних ландшафтів Браїлова є просторові взаємозв’язки селитебних кварталів за національною ознакою, а також розташування сакральних і тафальних ландшафтів. Вплив місцевих культур є одним з важливих проявів у формуванні етнокультурних ландшафтів регіону, що чітко відображено у структурі містечка Браїлів, де значну площу займають польські та єврейські етнокультурні ландшафти. З поміж останніх виділено та проаналізовано структуру і природокористування у етнічних кварталах: Браїлів (центр), Козачівка, Москалівка, Сукачівка, Чмелівка, Завод і Станція. Сучасний стан ландшафтів містечка Браїлів вимагає проведення моніторингу, охорони та музеєфікації території культурних пам’яток у межах етнічних кварталів та виділення комплексних охоронних зон.
Ключові слова: Браїлів, етнокультурний ландшафт, етнокультурний квартал, поляки, євреї, українці.
PDF
Лаврик О.Д.
ПРОСТОРОВО-ЧАСОВИЙ АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ ДОЛИННО-РІЧКОВИХ ЛАНДШАФТНО-ТЕХНІЧНИХ СИСТЕМ ПРАВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ

Зазначено, що наявність значної кількості природних ресурсів та різноманіття долинно-річкових урочищ стали причиною концентрації у їх межах населених пунктів і різнотипових інженерно-технічних споруд. Відмічено, що перебуваючи під контролем людини і зазнаючи впливу відповідних фізико-географічних зон, вони перетворилися у специфічні поєднання природи і техніки – долинно-річкові ландшафтно-технічні системи. У залежності від особливостей господарської діяльності та соціально-економічних проблем процес формування долинно-річкових ландшафтно-технічних систем Правобережної України розділено на вісім етапів. Встановлено, що основне навантаження на долинно-річкові ландшафти та збільшення кількості долинно-річкових ландшафтно-технічних систем припадає на ХІХ–ХХ століття. Це проміжок часу з двома світовими війнами та початком науково-технічної революції. Сьогодні головною проблемою розвитку переважної більшості долинно-річкових ландшафтно-технічних систем є втрата контролю над блоком управління. Спрогнозовано, що просторово-часовий аналіз становлення та руйнування окремих долинно-річкових ландшафтно-технічних систем дасть можливість врахувати попередні прорахунки у нераціональному освоєнні річкових долин і запобігти їх у майбутньому.
Ключові слова: річкові долини, ландшафт, ландшафтно-технічні системи, етап, трансформація.
PDF
Маліновська Г.О.
ОСНОВНІ ЧИННИКИ ПРОМИСЛОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ТЕРИТОРІЇ КАНЬЙОННОЇ ДОЛИНИ ДНІСТРА

Проаналізовано історію видобутку корисних копалин на території каньйонної долини Дністра та сучасний стан гірничодобувної промисловості. Розглянуто мінерально-сировинну базу досліджу-ваної території, яка є передумовою активної гірничопромислової діяльності. З’ясовано кількість розвіданих родовищ корисних копалин та таких, що розробляються; площу земель, порушених гірничопромисловими розробками. На прикладі натурної ділянки розглянуто ступінь порушень ландшафтних комплексів, спричинених відкритим способом видобутку корисних копалин. Розглянуто інші види промислового навантаження на ландшафти каньйону, а саме забруднення шкідливими речовинами атмосферного повітря та поверхневих вод. Визначено основні підприємства-забрудники, обсяги їх викидів.
Ключові слова: промислове навантаження, гірничодобувна промисловість, кар’єр, природне середовище.
PDF
Дідура Р.В.
ВМІСТ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У СНІГОВОМУ ПОКРИВІ ДОРОЖНЬОГО ЛАНДШАФТУ АВТОМАГІСТРАЛІ КИЇВ – ОДЕСА

Розглянуто проблему забруднення важкими металами снігового покриву дорожнього ландшафту автомагістралі Київ – Одеса. Проведено геохімічні дослідження на трьох натурних ділянках, які безпосередньо примикають до автомагістралі – околиці сіл Нестерівка, Піківець та м. Умань (міст лист конюшини). Зразки снігу відібрано на відстані 5 м, 10м. та 15м від дороги, на глибині 0-10 см. Результати дослідження показали, що у воді (талий сніг) наявні такі хімічні елементи: Cu, Zn, Cd та Fe. Вміст Cd перевищує норму ГДК у кілька разів на всіх натурних ділянках; вміст Fe перевищив ГДК на деяких натурних ділянках, однак найбільша його кількість спостерігалась у с. Нестерівка на відстані 5 м від дороги та становила 3,95 мг/л., що є підставою включення цієї ділянки до аномальних зон. Виявлено чітку закономірність до розсіювання Fe у залежності від відстані до джерела забруднення. Показники міді та цинку відповідали нормам встановленим ГДК. Дослідження на вміст важких металів у сніговому покриві в дорожньому ландшафті авто¬магістралі Київ – Одеса до тепер не проводили, однак вони є актуальними.
Ключові слова: автомагістраль Київ – Одеса, дорожній ландшафт, примагістральна смуга, важкі метали, сніговий покрив, мідь, кадмій, цинк, забруднення атмосфери.
PDF
Семеряга О.П.
СУЧАСНИЙ СТАН ВОЄННО-ФОРТИФІКАЦІЙНИХ ЛАНДШАФТІВ ТА ВОЄННО-ФОРТИФІКАЦІЙНІ ГЕОСАЙТИ У РЕГІОНАЛЬНІЙ ЕКОМЕРЕЖІ ПІВНІЧНОСТЕПОВОГО ПРИДНІПРОВ’Я

Розглянута проблема дослідження сучасного стану воєнно-фортифікаційних ландшафтів північностепового Придніпров’я, проаналізовано причини їх зникнення. Виділено найбільш збережені об’єкти воєнно-фортифікаційного призначення за окремими часовими межами. Зазначено об’єкти, що знаходяться зараз на місці знищених воєнно-фортифікаційних ландшафтів. Окреслено сучасні актуальні тенденції у формуванні воєнно-фортифікаційних ландшафтів. Розкрито сутність проекту «Геосайти» як частини Пан-Європейської стратегії охорони природи. Проаналізовано різницю між геосайтами та воєнно-фортифікаційними об’єктами. Запропоновано для заповідання Всесвітньої спадщини низку геосайтів Дніпропетровської області.
Ключові слова: воєнно-фортифікаційні ландшафти, воєнно-фортифікаційні об’єкти, північно-степове Придніпров’я, геосайт.
PDF
Масляк П.О., Казанцева К.А., Танасійчук О.Ю.
ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОГО ГЕОПРОСТОРУ

В даній роботі розглядається сучасний геопростір міста Києва та зокрема сучасні елементи. Описується формування образу міста під впливом фундаментальних та латентних елементів простору. Розглядається «міське середовище» як частину географічного простору, який проходить складні процеси модернізації під впливом низки факторів, таких як культура, час, соціум, економіка, технології, етичність, туризм тощо. Деякі з цих факторів мають прямий вплив, інші – опосередкований. Однак всі вони призводять до змін первинного природно-територіального комплексу (ПТК) та швидко наближають його до моменту неповернення до первинного стану. При цьому звертається увагу на місце людини в даній складній системі. Тут розглядається питання: чи вважати людину винятково суб’єктом, що сприймає навколишнє середовище, чи дотримуватися твердження, що це елемент системи. Для даного моменту варто враховувати віху часу та моменту, оскільки людина звичайно є невід’ємною частиною урбаністичного ландшафту, на відміну, скажімо, від природного, і при цьому також – суб’єктом, на який впливає простір. Причому, навіть власне відображення в дзеркальних поверхнях людина сприймає в контексті простору, а не як окремий елемент. Саме тому досить цікавим виявляється не лише дослідження сучасного геопростору з новими елементами, а й сприйняття його людиною. Дана тематика досить актуальна і потребує дослідження на міждисциплінарному рівні. Оскільки вуличне мистецтво все швидше заповнює сучасний простір міста та перетворює його в нове середовище. Та по новому впливає на сприйняття урбаністичного простору туристами.
Ключові слова: стріт-арт, геопростір, образ міста, міське середовище.
PDF
Машіка Г.В.
ПРАКТИЧНІ ПІДХОДИ ДО МОЖЛИВОСТЕЙ ЗАСТОСУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ

У статті з’ясовано практичні підходи до можливостей застосування господарського потенціалу Карпатського регіону. Автором проаналізована сутність господарського потенціалу. Наведено проблеми, що можуть суттєво вплинути на ефективність використання господарського потенціалу Карпатського регіону у майбутньому. Також автор запропонувала заходи щодо підвищення ефективності використання господарського потенціалу Карпатського регіону які полягають у створенні та підтримані у довгостроковій перспективі стабільного макроекономічного середовища, усуненні перешкод та спрощенні регуляторно-правового поля для діяльності приватного сектору; усуненні перешкод щодо свободи торгівлі та руху капіталів; створенні фіскальних та економічних стимулів щодо спрямування інвестицій приватного сектору у головні структурні та інфраструктурні напрями, що посилюють «природні» конкурентні переваги підприємств та галузей економіки. Також окреслено пріоритетні напрямки роботи, серед яких розширення внутрішніх ринків, захист вітчизняного виробника та заходи фінансової політики, що вплинуть не тільки на розвиток господарського потенціалу Карпатського регіону, а й країни загалом. Запропоновано серед ключових елементів підвищення застосування господарського потенціалу Карпатського регіону посилювати управлінську складову, зокрема стратегічне управління, механізм якого являє собою систему організаційних, економічних та правових методів та прийомів, які в сукупності забезпечують високий рівень ефективності діяльності всіх галузей господарства регіону.
Ключові слова: господарський потенціал, Карпатський регіон, компоненти, структура, управління.
PDF
Бірюкова Н.В., Павлова Т.С.
ФОРМИ І МЕТОДИ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ШКОЛЯРІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ГЕОГРАФІЇ

Розглянуто проблему розвитку творчих здібностей учнів у процесі вивчення географії. Розкрито і порівняно сутність понять: творчі здібності, творчість, творче мислення. Значну увагу звернено на вивчення проблеми у практиці навчання географії в середній школі. Узагальнено результати експериментальних досліджень. Розроблено методичні рекомендації щодо форм і методів навчання які забезпечують розвиток творчих здібностей школярів на уроках географії. Особливу увагу звернено на використання активних методів навчання ,які сприяють формуванню в учнів умінь і навичок творчої роботи. Наводяться конкретні приклади розв’язування географічних задач, практичних завдань проблемного характеру та фрагментів ділових ігор які забезпечують творчу діяльність учнів. У подальших дослідженнях більше уваги необхідно звернути на використання на уроках географії форм і методів інтерактивного навчання з метою розкриття творчого потенціалу школярів.
Ключові слова: творчі здібності, творчість, географія, форми і методи навчання, навчальний процес.
PDF
Денисик Г.І.
РЕЦЕНЗІЯ МОНОГРАФІЇ А.І. КРИВУЛЬЧЕНКА «КІНБУРН: ЛАНДШАФТИ, СУЧАСНИЙ СТАН ТА ЗНАЧЕННЯ»
PDF